Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зламати

Злама́ти Cм. зламувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАМАТИ"
Безвесельний, -а, -е. Лишенный веселъ. Безвесельні ґалери. К. МХ. 15.
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Італійський, -а, -е. Италіанскій. Левиц. Пов. 124.
Одп.. Cм. отъ відпадати до відпущення.
Попідсушувати, -шую, -єш, гл. Подсушить (во множествѣ).
Проклін, -льону, м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. К. ЦН. 302. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить. Ном. № 9373.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Читати, -та́ю, -єш, гл. 1) Читать. Батенько йде та в листоньку читає, читаючи та жалібненько ридає. Чуб. І. 174. 2) Считать. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛАМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.