Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'їмати

З'їма́ти, -маю, -єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати. Гол. І. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇМАТИ"
Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. Чуб. II. 50. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у. Відвалив скибу хліба.
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. Черном. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Заві́холитися, -литься, гл. безл. Начаться мятели.
Залеті́ти Cм. залітати.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Охолоджувати, -джую, -єш, сов. в. охолодити, -джу, -диш, гл. Прохлаждать, прохладить. Рани мої постреляні та порубані окропи, охлоди. Дума.
Сідельце, -ця, с. Ум. отъ сідло.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Чогось 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили. МВ. І. 23. 2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Котл. Н. П. 361. Чогось обойко невеселі. МВ. ІІ. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЇМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.