Войдувати, -дую, -єш, гл. Буянить, буйствовать, дебоширить. Він буде у нас у пеклі войдувати.
Заже́рти Cм. зажира́ти.
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто.
Одинадцятка, -ки, ж. Полотно въ 11 пасмъ.
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. Він держить вітри у рівновазі.
Розвиднятися, -няється, сов. в. розвиднитися, -ниться, гл. = розвидняти, -ніти. Саме розвиднятись стало. НВолынс. у. Вже на дворі стало розвиднятись.
Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. Ум. спильненька.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L.
Шайнути, -ну, -неш, гл. Дунуть. Як шайнули буйні вітри.
