Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

златинити

Злати́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Латинизировать. 2) Окатоличить. Златинена ляхва. К. ПС. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАТИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАТИНИТИ"
Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Ізо.. Cм. зо...
Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Первачок, -чка, м. Ум. отъ первак.
Передранній, -я, -є. Предразсвѣтный. У таку передранню добу люде найміцніше сплять. Морд. Пл. 67.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Підзорний, -а, -е. Подозрительный. Закр.
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Мет. 366. Час приходить умірати, нікому поради дати. Макс. (1849). 78. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду. Мил. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛАТИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.