Брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей).
Лизь, -зя, м. = лизень. як його лизь злизав! = як лизень злизав його.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens.
Наора́ти Cм. наорювати.
Оженяний, -а, -е. = оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Будеш ти у мене хатку промітати. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові.
