Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злегка

Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕГКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕГКА"
Відгада, -ди, ж. Отгадчица. Ум. відгадочка. Бабусенько-одгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.
Вухналь, -ля, м. Подковный гвоздь и тотъ гвоздь, которымъ прибиваютъ къ оси підісок. Ум. вухналик. Г. Барв. 461.
Гарапа, -пи, ж. = гарапник. Драг. 277.
Ґратча́стий, -а, -е. 1) Рѣшетчатый. 2) Клѣтчатый.
Затули́ти, -ся. Cм. затуля́ти, -ся.
Лаха, -хи, ж. Отрепье. Желех. У угорскихъ малороссовъ вообще платье. Святочні лахи. Вх. Уг. 249.
Позв'язувати, -зую, -єш, гл. Связать (во множествѣ).
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили. Богод. у.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Циганити, -ню, -ниш, гл. 1) Выманивать, выпрашивать (о цыганахъ). 2) Въ свадебномъ обрядѣ: ходить по хатамъ, выпрашивать, — Cм. циганщина. МУЕ. І. 155. (Полт.). Грин. ІІІ. 455.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕГКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.