Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіспити

Зі́спити, -плю, -пиш, гл. = зуспіти. Я його зіспив під лісом. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІСПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІСПИТИ"
Броїти, брою, -їш, гл. Куралесить, проказничать.
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.
Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Орличок, -чка, м. Ум. отъ орел.
Підчіпок, -пка, м. Подшипникъ. Черк. у.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль. Ном. № 2946.
Черва, -ви, ж. соб. 1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365. 2) Личинки пчелъ. 3) Мозговые глисты у овець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІСПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.