Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака

Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІПАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІПАКА"
Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Коприва, -ви, ж. = кропива. Вх. Уг. 246.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Одновірство, -ва, с. Единовѣріе. Желех.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Прикладно нар. 1) Складно, связно. Усе так одповідає прикладно, як хлопець удатний. О. 1862. IV. 32. Пише прикладно одно до 'дного. Борз. у. Лаяться прикладно. Ном. № 13601. 2) Примѣрно.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Шкапіка, -ки, ж.= шкапійка = шкапина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІПАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.