Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака

Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІПАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІПАКА"
Блескітка, -ки, ж. Блестка.
Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. XII. 30.
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Крамарівна, -ни, ж. Дочь торговца.
Люби́-мене́. Раст. а) Незабудка. Myosotis palustris. б) Astrantia major. Лв. 97. в) Eryngium planum. Лв. 98.
Подошукуватися, -куюся, -єшся, гл. Доискаться (многаго).
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Хвилювання, -ня, с. Волненіе.
Хліборобний, -а, -е. Пахатный (о землѣ). Хліборобна земля. Черк. у.
Чолопок, -пка, м. = щолопок. Ум. чолопо́чок. Шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІПАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.