Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'їздитися

З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Ном. № 1898. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться. Ном. № 2728.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇЗДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇЗДИТИСЯ"
Байкий, -а, -е. Говорливый, словоохотливый. Левч. 27.
Бубовник, -ка, м. Раст. Rhinanthus major Ehrh. ЗЮЗО. І. 134.
Відлучання, -ня, с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Мня́ло Cм. м'яло.
Обаряти, -ря́ю, -єш, гл. = варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186.
Старинка, -ки, ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать. Шевч.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Федьк. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою. Алв. 7.
Ськальниця, -ці, ж. Ищущая (въ головѣ). Мил. 217.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЇЗДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.