Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми.
Зва́ння, -ня, с. 1) Званіе. Звання козацьке, а життя собацьке. 2) Въ ариѳметикѣ: наименованіе. Ме́нше, ста́рше зва́ння. Меньшее, большее наименованіе.
Зви́ти, -ся. Cм. звива́ти, -ся.
Зирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зиркнути. Сюди-туди, де дитина? Зирне під піч, аж воно там залоскотане.
Моли́тяний, -а, -е. = молитвений. Воно у нас молитяне, хрещене.
Розсмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили.
Тручання, -ня, с. Толканіе.
Универсальний, -а, -е. Всеобщій, ко всѣмъ адресованный (о письменномъ распоряженіи или объявленіи). Пане писарю! швидче біжи і пиши универсальні листи до всіх сотників: нехай незабаром з'їздяться до Чернігова з виборними козаками із своїх сотень, — поход буде.
Халаштати, -таю, -єш, гл. Оскоплять, кастрировать.
