Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Вибичувався з хурою на гору.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Задимува́ти, -му́ю, -єш, гл. Задымить. Коснеться гір — і гори задимують.
Зашпінкувати, -ку́ю, -єш, гл. Застегнуть при помощи пряжки. Зашпінкує ременятко жовтими пряжками.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір.
На́пис, -су, м. Надпись. Хмельницький отакий напис зробив. Зробить такий напис, що хто знайде (скарб), нехай в граматку запише моє им'я.
Попереорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и переорати, но во множествѣ.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
