Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

златограний

Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь. Чуб. І. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАТОГРАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАТОГРАНИЙ"
Дротяне́нький, -а, -е. Ум. отъ дротяний.  
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. жлу́ктечко.
Котлярівна, -ни, ж. Дочь мѣдника, литаврщика.
Пивище, -ща, с. ув. отъ пиво. К. ЦН. 218.
Попороситися, -симося, -ситеся, гл. Родить поросятъ (о многихъ). Всі льохи се попоросили. Kolb. І. 135.  
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Скучний, -а, -е. Скучный. Левиц. І.
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько. АД. І. 46.
Топтанина, -ни, ж. Хожденіе взадъ и впередъ, бѣготня. Шейк.
Усемогучий, -а, -е. Всемогущій. Бог всемогучий. О. 1862. III. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛАТОГРАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.