Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Дова́да, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада.
Емблемува́ти, -му́ю, -єш, гл. Изображать въ видѣ эмблемы, символически. Коли вже емблемувати Росію....
Зага́льниця, -ці, ж. = загальний тиждень.
Заплі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
Красило, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити.
Обпаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. обпаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Обмарываться, обмараться, огадиться. Дитина обпаскудилась.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила.
