Видма, -ми, ж. Песчаное мѣсто, изъ котораго въ вѣтренную погоду засыпаетъ пескомъ ближайшія поля.
Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ.
Дов'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Дмись — не дмись, волом не будеш. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Дметься, як шкура на огні.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати.
Обсмикати, -ся. Cм. обсмикувати, -ся.
Поки нар. Пока, покамѣсть. Поки діда, поти й хліба. Поти пряла, поки й задрімала. Поки-м тебе не любила, була-м як голубка. о-поки. Вотъ до какихъ поръ. Мені в ставку о-поки. поки світа, по́ки сонця. Во вѣкъ, никогда. Поки світа, поки сонця не прилетимо.
