Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Маршале́нко, -ка, м. Сынъ маршала.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Пашіти, -шу, -шиш, гл.
1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить.
2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше.
Підіткнути, -ся. Cм. підтикати, -ся.
Силянка, -ки, ж. 1) Веревочка, снурокъ. 2) Мелкая бисеринка. 3) Низка бусъ, грибовъ. си́лянка ягід. Ягоды, нанизанныя на стебелекъ травы. 4) Ленточка изъ бисера, нѣсколько соединенныхъ низокъ бусъ. Ум. си́ляночка.
Уздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уздорови́ти, -влю, -виш, гл. Оздоравливать, дѣлать здоровымъ, излѣчивать.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина.
Червишник, -ка, м.
1) Мѣсто, гдѣ есть червь? черви? Поможи мені, Мати Божа, сі зуби зашептати, із під їх черви викликати. Черви, червишники! і не я їх викликаю.... (Заговоръ отъ боли зубовъ).
2) Раст. Potentilla argentea L, которымъ лѣчатъ скотъ отъ червей. Cм. червець 5, червчик, черчик.
