Безконешниця, -ці, ж.
1) = безконечник 2.
2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить.
2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Остигло й глузи людськії терпіти. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ.
Грабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. 3) Взыскивать подати.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula.
М'яку́ш и мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. 2) Раст. Potentilla anserina.
Паруватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються.
2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
Цілість, -лости, ж. Цѣлость.
Черв, -ва, м.
1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять.
2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув.
