Басарунок, -нку, м. Сѣно или трава, которое даютъ коровѣ въ то время, когда ее доятъ.
Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні.
Жєс, жєсати и пр = жас, жасати и пр.
Зяви, -вів, м. мн. = зябра. Cм. зів 2.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство.
Проплигати, -га́ю, -єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Таємно нар. Тайно.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
