Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Бояринування, -ня, с. Шаферство.
Зга́рен, зга́рний, -а, -е. = зугарний. Він не згарен, він не здатен мене цілувати, тіки згарен, тіки здатен мене роззувати.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Попідмазувати, -зую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ). Вози вже попідмазував, — чи запрягати?
Посестрина, -ни, ж. = посестра. Прибули й посестрини дружечками.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина.
