Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіп'ясти

Зіп'ясти́ и зіпнути, -пну, -не́ш, гл. Поставить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІП'ЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІП'ЯСТИ"
Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться. Ном. № 10418.
З'ї́ди, -дів, м. мн. и з'їдини, -дин, ж. мн. Остатки корма травоядныхъ домашнихъ животныхъ. Чуб. VII. 394.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Пава, -ви, ж. 1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава. Ном. № 2483. 2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Гн. II. 72. Ум. павонька, павочка.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали. Г. Барв. 351.
Ставчатий, -а, -е. Составной. Желех.
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. КС. 1862. III. 537. Стефан в серце стрілив. Лукаш. Ой як стрілив, — царя вцілив. АД. І. 146.
Ущербити, -блю, -биш, гл. Надщербить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІП'ЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.