Ворітний, -а, -е. Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха.
Груща́нка, -ки, ж. (Выговаривается также и грущинка). Родъ кушанья, свареннаго изъ растертыхъ грушъ. Грущинку варять з грушок, котрі перетирають через сито.
Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі.
Отаманський, -а, -е. Атаманскій.
Перхнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу.
Підстолини, -лин, ж. мн. Сундукъ на ножкахъ, устраиваемый въ видѣ части крестьянскаго стола подъ столечницей.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
