Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'їздити

З'ї́здити, -джу, -диш, гл. 1) Изъѣздить. З'їздили ми Польщу і всю Україну. Шевч. 221. 2) Заѣздить, утомить ѣздой. З'їздив коника, з'їздив другого. Гол. І. 383. 3) Ударить. З'їздив добре по губах. Котл. Ен. V. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇЗДИТИ"
Винизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать все. Винизала усе намисто, — і намистинки не зосталося. Харьк.
Зажи́ти Cм. заживати.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Мо́чний, -а, -е. = мочливий. Мочная весна була. Сосниц. у.
На́пуст, -ту, м., напусть, -ти, ж. Попущеніе, наказаніе. Ти, царице, наша мати, напуст напустим: славне військо запорожське та й занапастила. Н. п. Бог напусть напустив, діти так і вмірають. Борз. у. Господь напусть напустив: гадюки набралось у нас такого багато. О. 1862. V. 79.
Понапрацьовуватися, -цьовуємося, -єтеся, гл. Наработаться, вдоволь потрудиться (о многихъ).
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Прикроплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прикропи́тися, -плюся, -пишся, гл. Быть побрызганнымъ сверху.
Сідалка, -ки, ж. = сідавка. Я сидів на сідалці у каюку. Екатер. у.
Спружина, -ни, ж. см. млин ручний Шух. І. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЇЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.