Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'їздити

З'ї́здити, -джу, -диш, гл. 1) Изъѣздить. З'їздили ми Польщу і всю Україну. Шевч. 221. 2) Заѣздить, утомить ѣздой. З'їздив коника, з'їздив другого. Гол. І. 383. 3) Ударить. З'їздив добре по губах. Котл. Ен. V. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇЗДИТИ"
Зк.. Всѣ слова, начинающіяся на зк,. Cм. на ск.
Наділля́ти гл. = надлити. Желех.
Описуватися, -суюся, -єшся, гл. Описываться.
Піжмурки, -рок, ж. мн. Родъ игры: жмурки. Мил. 54. Діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють. Шевч. 407.
Порозділятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Раздѣлиться (во множествѣ).
Присоглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Семип'ядний, -а, -е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семипядпую пищаль підняти. АД. I. 111. В семипядні пищалі грімали. Макс. (1849). 27.
Сохтівний, -а, -е. Годный, пригодный. Шух. I. 170.
Турати, -ра́ю, -єш, гл. Обращать вниманіе. Та того козак, того Нечай, того не турає. АД. II. 71. Собаки брешуть, а він і не турає. Борз. у. Кошеня й не турає, що собаки брешуть. Борз. у.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЇЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.