Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'їздити

З'ї́здити, -джу, -диш, гл. 1) Изъѣздить. З'їздили ми Польщу і всю Україну. Шевч. 221. 2) Заѣздить, утомить ѣздой. З'їздив коника, з'їздив другого. Гол. І. 383. 3) Ударить. З'їздив добре по губах. Котл. Ен. V. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇЗДИТИ"
Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Водомороз, -за, м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida. Вх. Пч. ІІ. 8.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Наказа́ти Cм. наказувати.
Неприхильник, -ка, м. Противникъ, непріязненный. Желех.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій. Лохв. у.
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника. К. ПС. 84.
Шматка, -ки, ж. = шмата. Обвинути сирівцевою шматкою. ЕЗ. V. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЇЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.