Бідота, -ти, ж.
1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті
2) = біднота 2.
Бридкість, -кости, ж.
1) Мерзость, гнусность.
2) Безобразіе, дурнота.
Гакс меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свиней.
Звіря́, -ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. Ум. звіря́тко.
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Коворот, -ту, м.
1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє.
2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ.
Орудувати, -дую, -єш, гл. Распоряжаться, завѣдывать, управлять, заправлять, владѣть чѣмъ. Невістка нами орудувала. Пильнуй, старосто, і дома добре орудуй. Мені, каже, хазяїн велить теж орудувати чортами, щоб скоріщ мололи. Хто чим орудує, той на тім і сидить. Другий тиждень ногою не орудую. Худорлявий, — не ціпом би йому й орудувати.
Передуванити, -ню, -ниш, гл. О землѣ: передѣлить.
Порвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Порвать, перервать; изорвать. Іще шуби не зносила, коралів не порвала. Порве нове вино бурдюки.
2) Покусать, укусить. Щоб свині не порвали вас. VII. 6. Підеш по селу, так собаки порвуть.
3) — ноги = натрудити 1? А я молодая всю нічку не спала, всю нічку не спала, ніженьки порвала, таки свою неньку на лавці застала.
4) Cм. поривати.
Табачницин, -на, -не. Принадлежащій табачниці.
