Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зітнути

Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІТНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІТНУТИ"
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого. Шух. І. 89.
Карк, -ка, м. 1) Затылокъ, загривокъ. Єдин веде за чуприну, другий у карк б'є. Новц. карка вломити. Сломать шею. Ном. № 4318. карка вигинати. Земно кланяться, низкопоклонничать. Александровск. у. 2) Верхняя часть шеи у вола. Мнж. 181.
Кусник, -ка, м. = кусок. Желех.
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Прищепити, -ся. Cм. прищеплювати, -ся.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Смалький, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ, морозѣ). Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — силу в велику дійшов додому. Васил. у.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві. Мет. 47.
Устидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Чим мудрий встидається, тим дурний пишається. Ном. № 6177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІТНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.