Випустіти, -тію, -єш, гл.
1) Опустѣть.
2) Совершенно обѣднѣть.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Натолочувати, -чую, -єш, сов. в. натоло́чити, -чу, -чиш, гл. Много вытаптывать, вытоптать (о травѣ, хлѣбѣ).
Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину.
3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка.
4) Невѣрный, не христіанинъ.
5) Плохой, дурной.
6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Ум. невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан.
Переконати, -ся. Cм. переконувати, -ся.
Перепікатися, -каюся, -єшся, сов. в. перепектися, -печуся, -чешся, гл. Перепекаться, перепечься.
Повискрібати, -ба́ю, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити?
Пообголюватися, -люємося, -єтеся, гл.
1) Обнажиться (о многихъ).
2) Обриться (о многихъ).
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява.
Хортеня, -няти, с. Борзой щенокъ. Навела хортиця хортенят.
