Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Ганчірчище, -щі, ж. Ув. отъ ганчірка.
На́кла́д, -ду, м. 1) Издержки, расходъ; иждивеніе. Без накладу зиску не буде. 2) Налогъ. За моєї памяти, одколи живу на світі, не затямлю такого накладу: що-году багато великий наклад проти давнього; та усе, кажіть, угору йде. 3) Высверленное въ кускѣ дерева, изъ котораго дѣлается трубка, вмѣстилище для табаку.
Переплітувати, -тую, -єш, гл. = переплітати. Та плетуть сітки на твої дітки, на тебе, сіра утко. — Нехай плетуть, переплітують, — я того не боюся.
Простягати, -га́ю, -єш, сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене.
Рахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Считаться. Махання забиття не рахується. Любімося як брати, рахуймося як жиди.
2) Собираться, намѣряться. Ми рахувалися вже їхати, як вони прийшли до нас.
Спивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спити, зіп'ю, зіп'єш, гл. Пить, испивать, выпить, испить. Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати. Дала дівчина козакові кохан-зілля спити. (Нехай) з кумою Хмельницькою мед-вино спиває. Спили зелене вино.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів.
2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла.
Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити.
Улазити, -жу, -зиш, сов. в. улізти, -зу, -зеш, гл.
1) Влѣзать, влѣзть, пролѣзать, пролѣзть въ средину чего. Влізла баба в нерет, — ні назад, ні наперед. У чужу душу не влізеш. Є в глеку молоко, та голова не влізе.
2) Входить, войти. Уліз у воду. Ученики улізли зараз у човен.
3) Помѣщаться, помѣститься. В один мішок не влізе.
