Дорщ, -щу́, м. и пр. = дощ и пр. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ум. дорщик.
Зві́рість, -рости, ж. Повѣрка. Кажуть, що там двадцять кіп — ходім на звірість.
Ит меж. = ет. 1. Ит, не знать чого ти турбуєшся. меж. = ач.
Оченьпати, -паю, -єш, гл. Выздоровѣть, подняться послѣ болѣзни. Цілу весну мене теплим молоком напували, поки я трохи оченьпала.
Побагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!
Повистріпуватися, -пуюся, -єшся, гл. О ткани: обстрепаться (во многихъ мѣстахъ).
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Поперезімовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перезімувати, но во множествѣ.
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. 3) Сознательный.
Уліті нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Хто вліті гайнує, той взімі голодує.
