Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зламувати

Зла́мувати, -мую, -єш, сов. в. злама́ти, -ма́ю, -єш, гл. 1) Сламывать, сломать. 2) Нарушать, нарушить. Зламати слово, присягу. K. Досв. 66. Був зламаний закон Мойсеїв. Єв. І. VII. 23. Байда... не зламав своєї віри. К. ЧР. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАМУВАТИ"
Бічок, бічечок, -чка, м. Ум. отъ бік. Мнж. 28. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила. Чуб.
Братиха, -хи, ж. = братова. Н. Вол. у.
Кукуличка, -ки, ж. = зозуля. Желех.
Левеня, -ня́ти, с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. К. Іов. 10. Ум. левенятко.
Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. Н. п.
Позавгорідно нар. 1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ. 2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно. Нѣжин. у.
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Простригати, -га́ю, -єш, сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛАМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.