Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зламувати

Зла́мувати, -мую, -єш, сов. в. злама́ти, -ма́ю, -єш, гл. 1) Сламывать, сломать. 2) Нарушать, нарушить. Зламати слово, присягу. K. Досв. 66. Був зламаний закон Мойсеїв. Єв. І. VII. 23. Байда... не зламав своєї віри. К. ЧР. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАМУВАТИ"
Бондарисько, -ка, м. Ув. отъ бондарь.
Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.
Вугроватий, -а, -е. Угреватый, имѣющій угри на лицѣ.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Задира́к, -ка, м. пт. турухтанъ, Tringa pugnax. Вх. Пч. II. 15.
Зда́влювати, -люю, -єш, сов. в. вдави́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213. Здавив за руку, аж хруснуло. Харьк. у. 2) здави́ти о́ком на ко́го. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край. Черк. у.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Неощадно нар. Не бережливо.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях. Чуб. ІІІ. 392.  
Подоставати, -таю, -єш, гл. Достать (многое). Ото подоставали усього, начали обід варить. Рудч. Ск. І. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛАМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.