Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

златоскований

Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма. Чуб. І. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАТОСКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАТОСКОВАНИЙ"
Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Моти́ль, -ля, м. Мотылекъ. Швидкий, як мотиль. Ном. № 5757. Щось у тебе буде: хоч мотиль, хоч бабка. Ном. № 9232.
Підп'Яний, -а, -е. Подъ хмѣлькомъ, выпивши. О. 1862. VIII. 2.
Проглядати, -да́ю, -єш, сов. в. проглянути, -ну, -неш, гл. 1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Чуб. V. 33. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками. АД. І. 289. 2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться. А між ними і землячки де-де проглядають. Шевч. 3) Только сов. в. Повидать. Піти у Почаїв світа проглянути. Камен. у.
Розвінчувати, -чую, -єш, сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101.
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Ум. рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ. Ном. № 10879.
Турко, -ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся. КС. 1898. VII. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛАТОСКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.