Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

златоскований

Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма. Чуб. І. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАТОСКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАТОСКОВАНИЙ"
Доконтетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Докормить, прокормить до какого либо времени. Віл той, шо встав, каже.... «Хазяїн наш шось дуже мало паші має. До весни ще далеко, — чим він нас доконтетує до весни? Драг. 3.
Жите́ць, -тця́, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. Мир. Пов. І. 127. 2) Раст. Bromus mollis L. Ан. 71. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу копець. Ном. № 10138.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Засо́бок, -бку, м. 1) Сборки на спинѣ полушубка вверхъ отъ таліи. Cм. засівний 2. 2) Задняя часть рубашки. Вх. Зн. 20.
Земняк, -ка, м. Картофель. Вх. Пч. І. 13.  
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Притока, -ки, ж. 1) Тупикъ, глухой переулокъ. У притоці хата стоїть. Н. Вол. у. 2) Удобное для какой нибудь спеціальной цѣли мѣсто. Мнж. 190. 3) Касательство, отношеніе. Що нам за притока до їх? вони сами повезуть своє подушне. Н. Вол. у. Обертайтеся каміня, хоць сухі лотоки, — заспівайте, дівчаточка, щоби до притоки. Гол. II. 373.
Семишник, -ка, м. Монета въ 2 коп. (Закр.).
Швайка, -ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. Ном. № 10608. золота швайка мур пробиває. Деньгами все можно сдѣлать. Ном. № 1394. 2) Ковырялка для курительной трубки. Гол. Од. 66. 3) Шпиль, шпиць на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. Св. Л. 26. 4) Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 472. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шив тепер по панах. Екатерин. у. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Вх. Пч. IT. 18. Ум. шваєчка.
Шерепа, -пи, ж. Безобразная женщина. Одружусь з такою шерепою, що і тобі сором буде. Шевч. (О. 1862. VI. 13). Се через вас, дурні шерепи, сталось. К. ЦН. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛАТОСКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.