Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злежень

Зле́жень, -жня, м. Шпала. А скільки то йде дерева на ті злежні, що під рейками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕЖЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕЖЕНЬ"
Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Беґеря, -рі, ж. 1) Большая пастушья палка. Кіев. Cм. биґарь. 2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ. Кременч. у.
Беркий, -а, -е. 1) Липкій, клейкій. Після дощу кал рідкий, то він не беркий, не чіпляється за колеса. Волч. у. 2) — до роботи. Съ энергіей работающій, ретивый, рьяный въ работѣ. Я таки була берка до роботи. Г. Барв. 359. Берка і здібна дівчина до всього. Г. Барв. 384.
Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. Єв. Л. V. 10. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Ном. № 11321. Хто слухав, а хто і окунів ловить. Кв. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928.
Рядити, -джу́, -диш, гл. 1) Распоряжаться, давать порядокъ. Чоловік мислить, а Бог рядить. Ном. № 82. Хиба він староста, що рядить у селі. Н. Вол. у. 2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять. Чуб. V. 377. 3) Договаривать, подряжать. Чи не ви рядите під сахаръ? Черк. у. 4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене. О. 1862. II. 78.
Слав'янка, -ки, ж. 1) Славянка. 2) Азбука-кириллица. О. 1862. І. 80.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L. ЗЮЗО. I. 115.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. О. 1862. VIII. Деяка подробиця, 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕЖЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.