Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіставати

Зістава́ти, -таю, -є́ш, сов. в. зістати, -тану, -неш, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. Ном. № 103. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІСТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІСТАВАТИ"
Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Єгня́и пр.. Cм. ягня и пр.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Здиха́нка, -ки, ж. Вздохъ. Ум. здиха́ночка. Тяжкі здиханочки. Гол. II. 419.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.
Ли́сий Cм. лис, -а, -е. .
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Одягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. одягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Одягаєшся як попів челядник. Ном. стр. 218. Один чоловік одягавсь у кармазин. Єв. Л. VI. 19.
Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІСТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.