Вичварювати, -рюю, -єш, гл. = витівати. Було вичварує да видумує.
Звідко́ли нар. Съ какихъ поръ.
Копитан, -на, м. = капитан. Їхав пан копитан, став, дівчини попитав.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Чад і дим з нори кужелиться.
Льо́нток, -тка, м. = льонок.
Островки, -ків, м. Отверстія въ кожаныхъ лаптяхъ, куда вдѣваются веревочки, оборы.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Ум. порошинка.
Потепліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло.
Прогаяти, -гаю, -єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають.
Прохожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = прохо́дитися. Пойшов на двір прохожуваться.
