Аче́й, нар. Авось, можетъ быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю.
Відом, -ма, м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому?
Вішта, віштя, меж. = вісьта.
Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Води — горобцеві по коліна. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Знання, -ня́, с. Знаніе.
Колький, -а́, -е́ Колючій. Сіли твої діти на високім древі. На якому древі? На колькому терні.
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки.
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. 2) Ломить. Е, судомить мене щось.
Щадниця, -ці, ж. Сберегательная касса.
