Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злаяти

Зла́яти, злаю, -єш, гл. Обругать. Ти ж мене не збив, не злаяв, догани не дав. Чуб. V. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАЯТИ"
Ватажка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ватага. 2) = ватаг 1. Рудч. Чп. 101.
Відважний, -а, -е. 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче. К. XII. 78.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Зняти, -ся. Cм. знімати, -ся.
Обкапати Cм. обкапувати.
Облестити Cм. облещувати.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Славетний, -а, -е. 1) Знаменитый, славный. Левч. 148. 2) Достойный, достойный уваженія. Всякому стало розумно, який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю з її семєю поетичньою. К. Опов. 119. Какъ эпитетъ міщанина въ прежнее время: уважаемый. К. ЦН. 215. КС. 1882. VII. 153.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму. К. ХП. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛАЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.