Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіставити

Зіста́вити Cм. зіставляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІСТАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІСТАВИТИ"
Безсумний, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. Усякий би пізнав по його безсумному погляду, що не ввірився ще йому світ. Cтор. М. Пр. 3.
Борець, -рця, м. 1) Борець, ратоборець. Ходіте биться чи бороться! бо я борець. Шевч. 2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. І. 109.
Заміша́ти Cм. замішувати.
Кряк, -ка, м. 1) = крак. Вх. Лем. 429. 2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Чуб. V. 465. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині. Мет. 463.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура. К. МБ. II. 123.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Пригінний, -а, -е. 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой. 2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3. Волч. у.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267. 2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.
Шинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтягивать колесо шиной. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІСТАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.