Дру́жній, -я, -є. 1) Дружественный, дружный. Дружня розмова. Дружній череді вовк не страшний. 2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. Ум. дружненький.
За́порток, -тка, м. = запороток. Употребляется какъ бранное слово въ приложеніи къ дѣтямъ и въ смыслѣ заморышъ.
Кладь, -ді, ж. кладі да́ти = кладу дати. Ну, наші парубки дали йому такої кладі, що не скоро вичухається.
Нака́зни́й, -а, -е. Исправляющій должность. Наказний гетьман, отаман. Я збудив свого наказного, передав йому отаманство та й вернувся додому.
Підказати Cм. підказувати.
Підмерти, підімремо́, -рете́, гл. Перемереть. Люду підмерло багато.
Побратати, -та́ю, -єш, гл. Сдружить съ кѣмъ. Який тебе лихий ізніс і побратав з панами?
Псяюха, -хи, ж. Бранное слово: собачья кровь. Купив козак Олені заушниці зелені, як причепим до уха — яка ж гарна псяюха. Ум. псяюшка.
Сливковий, -а, -е. Объ узорѣ въ вышивкѣ: вышитый сливками.
Уміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. уміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку?
