Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку.
Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Заблища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Заблестѣть, засверкать.
Несмертельність, -ности, ж. Безсмертіе.
Паньматуся, -сі, ж. ласк. отъ паньматка. Росказувала покійна паньматуся.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Поввіходити, -димо, -дите, гл. Войти одному за другимъ. Поввіходили пани, посідали.
Споліскувати, -кую, -єш, сов. в. сполоскати, -щу, -щеш, гл. Смывать, смыть, сполоскать, поливать, полить, смачивать, смочить. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. Із тої хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мені головку сполоще. Сорочку сполощу.
Шпацір, -ру, м. Прогулка.
Щав'ян, -ну, м. Родъ растенія. Пішли дівчата по грицики на доли та по щав'яни.
