Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зірочний

Зі́рочний, -а, -е. Звѣздный. Еф. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІРОЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІРОЧНИЙ"
Витрусити, -ся. Cм. витрушувати, -ся.
Дома́рь, -ря́, м. Хозяинъ, домохозяинъ. Вх. Зн. 5. Шух. І. 217, 218.
Же́льман, -на, м. Родъ игры, родъ весенняго хоровода. А ми як колись малими гуляли з вами і в жельмана, і веснянок співали. Левиц. Пов. 106.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. Желех. 2) Раст. Salix aurita. Мнж. 184.
Незичливість, -вости, ж. Недоброжелательство.
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю). Гол. Од. 35.  
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Прядів'яний, -а, -е. Пеньковый. Прядів'яне полотно. Н. Вол. у.
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІРОЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.