Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіхати

Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. Ном. № 10827. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Мир. ХРВ. 308. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. ХС. III. 56. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати. Волч. у. (Лободовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІХАТИ"
Бешиха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Чуб. І. 116. Х. Сб. ѴІІ. 416. Мил. М. 95. Ув. бешишище. Мил. М. 96.
Віднаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. віднайтися, -йдуся, -дешся, гл. Вновь находиться, найтися. Желех.
Десь нар. 1) Гдѣ-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісти. Н. п. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Чуб. III. 180. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. Чуб. V. 7. 2) Вѣроятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Млр. л. сб. 313. Йому десь кислиці сняться. Ном. № 8795. Що то десь розумний! Кв. Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків страшишся. Макс. (1849) 45. Ой, татоньку, мій голубчику, десь я тобі да докучила. Мет. 155. 3) Десь-то. Вѣроятно. Ангели десь-то, не люде, засвітили так всюди. Чуб. ІІІ. 329.
За́вше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови. Чуб. V. 75.
Кандійка, -ки, ж. Миска съ вогнутыми нѣсколько краями. Вас. 181.  
Кламцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Між двома дубами кламцає баба зубами. Ном., стр. 300, № 360.
Ме́ншість, -шости, ж. Меньшинство. Желех.
Позабруджувати, -джую, -єш, гл. Загрязнить (многое).
Попрогризати, -за́ю, -єш, гл. Прогрызть (во множествѣ). Тенета б всі попрогризала. Гліб. 19.  
Ростікатися, -каюся, -єшся, сов. в. ростекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. 1) Расплываться, расплыться. Переносно: исчезать, исчезнуть. Хазяйствечко було, і те ростеклося. ЗОЮР. І. 12. Ростеклось добро усе, як слина по воді. Ном. № 1855. 2) Расходиться, разойтись. Відійшли і ростеклись по хатах. Г. Барв. 352. Ростеклося товариство, хто куди. Мир. ХРВ. 86. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. Ростеклися, як руді миші. Ном. № 1880.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.