Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіхати

Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. Ном. № 10827. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Мир. ХРВ. 308. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. ХС. III. 56. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати. Волч. у. (Лободовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІХАТИ"
Вартий Cм. варт.
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні. Черниг.
Дієпись, -сі, ж. Исторія. Закр.
Забезпеча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = забезпечувати.
Ізо пред. = зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти. МВ. ІІ. 9.
Перепуст, -ту, м. 1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба. 2) = переріз.
Поодн.. Cм. повідн..
Пружина, -ни, ж. 1) Пружина. Левиц. Пов. 118. Шух. І. 291. 2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ. Сумск. у. Вас. 147. 3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Сим. 20. Подобное же для звѣрей. О. 1862. II. Кух. 62.
Сопляк, -ка, м. = сопіль. Мнж. 7.
Троскотати, -чу́, -чеш, гл. Кричать, кокотать (о курицѣ). Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.