Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіхати

Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. Ном. № 10827. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Мир. ХРВ. 308. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. ХС. III. 56. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати. Волч. у. (Лободовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІХАТИ"
Багатющий, -а, -е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.
Ґабзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Позорить.
Мертві́ти, -вію, -єш, гл. Мертвѣть. Старий дожидав — як дожидав! і мертвів, і оживав. МВ. ІІ. 195.
Нале́жно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно.
Невдалий, -а, -е. Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка. Ном. № 9112.
Огледіти, -джу, -диш, гл. = оглядіти. Вийди, матенько, огледи, що тобі бояре привезли. Лукаш. 96.
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Порозбувати, -ва́ю, -єш, гл. Разуть (многихъ)
Порозметувати, -тую, -єш, гл. 1) Разбросать (во множествѣ). 2) Разорвать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.