Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ.
Погасити, -шу́, -сиш, гл. Потушить, погасить. А в рум'янцю така сила, що всі цвіти погасила.
Порохний, -а́, -е́ = порошний. Шлях... гучний та людний та порохни́й.
Протіс, -теса, м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ.
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Не сват ситник коробейникові. Ум. си́тничок.
Тиркатий, -а, -е. = тиркавий. Як удруге попадешся, — пропаде чуприна, — зроблю з тебе тиркатого півня.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L.
Хрупати, -паю, -єш, гл.
1) = хрумати.
2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
