Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злакомити

Зла́комити, -млю, -миш, гл. Соблазнить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАКОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛАКОМИТИ"
Безвільно, нар. Не имѣя свободы. Безвільно їй було і за ворота вийти.
Гребови́ця, -ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.
Дереґува́тий, -а, -е. Зубчатый? Як отто мережку роблять, так роблять зубці, так отто воно дереґувате. Луб. у. Слов. Д. Эварн.
Забо́втанка, -ки, ж. Имѣющая замоченное, забрызганное платье, замараха.
Натрудити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить работой. Вона не натрудила своїх білих ручок. Мир. ХРВ. 71. 2) намуляти.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь. О. 1862. IV. 19.
Розштовхати Cм. розштовхувати.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Чаховина, -ни, ж. = чашовина. Лохв. у.
Шиття, -тя, с. Шитье. Черк. у. Ум. ши́ттячко, ши́тенько. Шитенько шила. Чуб. III. 401.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛАКОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.