Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Бойний, -а, -е. О зарядѣ: боевой. Бойний патрон.
Воєводство, -ва, с. Воеводство.
Жіно́цтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Задя́кувати, -кую, -єш, гл. Слишкомъ много благодарить.
Му́штер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував.
Оп'янятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оп'янитися, -ню́ся, -нишся, гл. Напиваться, напиться пьянымъ. Оце оп'янивсь уже.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Се мист. с. р. отъ сей.
Шампанка, -ки, ж. Сортъ картофеля.
