Гра́к 2 меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак.
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Гріхо́вно нар. Грѣховно, грѣшно.
Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
Ладнатися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Собираться, снаряжаться, готовиться. Прокіп ладнається в дорогу.
2) — з ним. Условливаться, сговариваться.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. На обличчя був препоганий.
Підгін, -го́ну, м. на підгін поїхати чумакам. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.
Пугання, -ня, с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання.
Смолавий, -а, -е. Сопливый.
Спад, -ду, м. Наклонъ, покатость. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме.
