Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы.
Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ.
Довба́ч, -ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. 2) Человѣкъ, твердящій одно и то же.
Перечикрижити, -жу, -жиш, гл. Перерѣзать.
Першина, -ни, ж. Первинка. Хиба ж це мені першина вареники ліпити? Ум. перши́нка.
Проростати, -та́ю, -єш, сов. в. прорости, -ту, -теш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає.
Розгарцюватися, -цююся, -єшся, гл.
1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ.
2) Расшалиться.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный.
