Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. . 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
Затіни́ти Cм. затіняти.
Каптанок, -нка и каптано́чок, -чка, м. Ум. отъ каптан.
Ночник, -ка́, м. 1) Луна. 2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. 3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Cм. нічник.
Павуриця, -ці, ж. = павичка.
Парторити, -рю, -риш, гл. = партолити. Дивлюся, жінка коло печі щось там парторить на обід.
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Понесла, -лої прил. ж. Беременная.
Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує.
