Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зле

Зле нар. 1) Зло. 2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити. Лукаш. 115. Чуб. V. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕ"
Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево. Міусск. окр.
Доскрі́бувати, -бую, -єш, гл. = доскрібати.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.
Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Мочи́, мо́жу, -жеш, гл. = могти. Желех.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка. Вас. 155.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Посмішний, -а, -е. = посмітливий.
Розгребти Cм. розгрібати.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.