Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'їсти

З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЇСТИ"
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. єдиничка.
Закриши́ти Cм. закришувати.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Натопити Cм. натоплювати.
Недогода, -ди, ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі? Левиц. І. 315.
Попонеділкувати, -кую, -єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися. Котл. Ен. І. 14.
Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Талановитість, -тости, ж. Даровитость, талантливость. Шейк.
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЇСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.