Витримати, -маю, -єш, гл. Выдержать. Не витримала.... та й умерла. Уважай на душу, аби шкура витримала. Гаразд — коли б витримати.
Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував.
Насадови́ти, -влю́, -виш, гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна.
Настирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Старшина настирився людім, крий Боже! бо не одного й не другого скривдив. Настирився людім, то й віддали в москалі, бо як стеріг ліса, то все людей бив своїх.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана.
Позолотити Cм. позолочувати.
Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу.
Укоськати, -каю, -єш, гл. Укротить, успокоить, уговорить. Сам дід утомивсь, поки бабу укоськав. Може вдвох з Цвіркункою чи не вкоськаємо Марусі.
