Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призводити

Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Вевюрка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Зазу́ванець, -нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги. Вх. Зн. 19.
Зімня́ти, -ся. Cм. зім'яти, -ся.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Осияти, -я́ю, -єш, гл. = осіяти. Слава Господня осияла їх. Єв. Л. II. 9.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Продимляти, -ля́ю, -єш, сов. в. продими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Прокапчивать, прокоптить.
Сабашівка, -ки, ж. 1) Родъ еврейской шабашковой шапки. Желех. 2) У евреевъ: шабашковая водка. Желех. 3) У евреевъ: шабашковая свѣча. Желех.
Шукатися, -каюся, -єшся, гл.за чим. Разыскивать. Шукайтеся за гостей, бо ми ще не переставали красти. (Шутя говоритъ гости, когда хозяева ищутъ что-нибудь). Ном. № 11874. Довго шукались за сим добром. Св. Л. 239.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.