Вибідувати, -дую, -єш, гл.
1) Пробѣдствовать. Вибідував тиждень.
2) Выстрадать.
Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам».
Дово́льний, -а, -е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні.
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Задьо́рний, -а, -е. = задирливий. Таке задьорне було, що до всякого так у вічі й лізе як тая оса.
Натовкмачити Cм. натовкмачувати.
Поприїздити, -димо́, -дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили.
Стидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Сього вам стидатись нічого.
Стоян, -на, м. 1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. 2) Дверной косякъ. 3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. 4) Стоячій улей. 5) = стояк 1. 6) Большая лужа, оставшаяся послѣ разлитія воды? Понад дунаями вода стоянами. 7) Раст. = смердючка. Ум. стояно́к.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки.
