Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикарабок

Прикарабок, -бка, м. = прикалабок. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАРАБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАРАБОК"
Ведмежий Cм. ведмедячий.
Глевтюк, -ка, м. = глевтяк. Аф. 360.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Обмотати, -ся. Cм. обмотувати, -ся.
Покревність, -ности, ж. Родство.
Поплітка, -ки, ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. І. 40. Шух. І. 135.
Угода, -ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.
Шамтіти, -мчу, -тиш, гл. = шамотіти. Черевики або постільці більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві. О. 1862. II. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКАРАБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.