Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Заверша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Завершать, завершить, заканчивать, закончить (крышу, стогъ, копну). Здорові та гарно завершені стоги пшениці та жита. Иногда употребляется и вообще въ смыслѣ заканчивать, закончить, довершить. Бреши, бреши, гаразд заверши, під конець правду скажи та й забожись. Було, було, погано, а сей год завершило (т. е. дошло до высшей степени): ні хліб не вродив, ні огородина.
Ласкавець, -вця, м.
1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця.
2) Милостивець, благодѣтель.
3) Раст. Bupleurum rotundifolium.
Обмішка, -ки, ж. Отруби или мука, подмѣшиваемыя къ корму домашнихъ животныхъ.
Поганитися, -нюся, -нишся, гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня, — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок.
Прошухлювати, -люю, -єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю.
Сплавний, -а, -е. Судоходный, сплавный.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ.
Штурхнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ штурхати. Дайте нам курку, бо в вікно штурхну.
