Заслу́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. заслу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заслушиваться, заслушаться. Як стане росказувати, то я й заслухаюся.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. мн. Валенки.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Стратити, -ся. Cм. страчувати, -ся.
Тарануха, -хи, ж. = тараня.
Топити, -плю, -пиш, гл.
1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша.
2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить.
3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. топити скло. Выдѣлывать стекло.
4) — молоко́. Топить молоко.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ум. щербинка.
