Голошіння, -ня, с. = голосіння.
Ґерґота́ння, -ня и ґерґоті́ння, -ня, с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Мизи́нник, -ка, м. = мизинецъ 2.
Мо́рскати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. А тут лях за чуб хватає і скляницею межи очі морскає.
Плиточка, -ки, ж. Названіе коровы.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював.
Поклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. поклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Кланяться, поклониться. Батькові й ненці поклоняйся. Также: передать поклонъ. Поклоняється бідний невольник із землі турецької, із віри бусурманської, у города християнські до отця, до матусі ...поклоняється голубоньком сивеньким. Козак до дівки ворлами та поклонився.
2) поклонився пані-матці хлібом. Посваталъ дочь.
Тетерук, тетерюк, -ка, м. = тетервак. Глухий, як тетерук.
Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала.
Чубашка, -ки, ж. Хохлатка. Ум. чубашечка. Курашечко чубашечко, позич мені крилець.